За місяць : 1105
статей : 1008
| Рубрики : | Бібліотеки |
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – головна бібліотечна установа Миколаївської області, найбільший регіональний загальнодоступний науковий, інформаційно-ресурсний та культурно-просвітницький центр, де збирається інформація на традиційних та електронних носіях з усіх галузей знань більш ніж 60-ма мовами світу, депозитарій краєзнавчих інформаційних ресурсів.
Попередник ОУНБ – Миколаївська громадська бібліотека, відкрита завдяки зусиллям інтелігенції, яка у 1881 р. на шпальтах газети «Николаевский вестник» опублікувала звернення до мешканців міста з пропозицією створити товариство для влаштування загальнодоступної бібліотеки-читальні. Його підписали багато впливових містян: міський голова М. Парізо де ла Валетт, лікарі Прусаков, Міштольд, власниця друкарні Ю. Рено та ін. Небайдужими мешканцями міста було створено дирекцію бібліотеки на чолі з М. Парізо де ла Валеттом, яка, у свою чергу, у серпні-вересні 1881 р. розробила проект установчого документу майбутньої книгозбірні – її статут. Розгляд статуту у Санкт-Петербурзі просував головний командир Чорноморського флоту і портів, військовий губернатор Миколаєва адмірал М. Манганарі. Дату затвердження статуту Миколаївської громадської бібліотеки у Міністерстві внутрішніх справ – 29 жовтня (11 листопада за н. ст.) 1881 р. – вважають днем її заснування. Юридично очільником бібліотеки став М. Парізо де ла Валетт, а першим бібліотекарем – М. Арсеньєва.
Своїх перших відвідувачів (понад 100 осіб) бібліотека, що розмістилась на умовах оренди однієї кімнати у будинку Гешке (знаходився у центрі міста, на розі вул. Спаська і Молдаванська (нині Декабристів), не зберігся), прийняла 28 січня 1882 р. Того ж року бібліотека переїхала на вул. Микільську, 47, а бібліотекарем стала М. Стоян. Згідно із статутом бібліотеки право на користування нею надавалося всім охочим, без вікових обмежень, за умови сплати членських внесків у розмірі 5 крб. Почесне членство надавалось особам, що внесли 50 крб. або за особливі заслуги перед бібліотекою. За користування абонементом і читальною залою стягувалася диференційована платня – 30 коп. щомісячно з правом одержання додому однієї книги, та 50 коп. – з правом одержання двох книг.
У 1891 р. фонд бібліотеки, в якому переважали белетристика та періодичні видання, налічував 3 825 пр. книг (3 600 назв). Фонд поповнювався повільно, в основному завдяки пожертвам від приватних осіб. Приблизно третину нових надходжень становили видання від різних організацій і установ міста – міської управи, біржового комітету, портової митниці, Миколаївського відділення Імператорського технічного товариства (МВ ІТТ), низки товариств – взаємного страхування, порятунку на водах, допомоги бідним євреям та ін. Дарували свої книги й автори: Ц. Балталов, В. Беренштам, Ф. Блюменталь, М. Василевський, М. Лахтін, М. Морозов, В. Рюмін, П. Стоян, М. Фадєєв та ін. Прізвища приватних благодійників щорічно зазначались у друкованих звітах бібліотеки. Найбільші дари були зроблені: лікарем О. Понятовським (заповів бібліотеці колекцію книжок із 1 730 томів, що складалася з творів художньої, наукової та історичної літератури); інженером-хіміком, членом дирекції бібліотеки Г. Вейнбергом (664 томи); міським головою В. Соболєвим (184 томи); О. Пескер (130 посібників з права); Є. Баласогло (109 томів). Серед дарувальників була й О. Аркас, дружина М. Аркаса (старшого), відомого українського культурно-освітнього діяча, історика і композитора, першого голови Миколаївської «Просвіти».
Бюджет бібліотеки формувався за рахунок членських внесків, субсидій і добровільних пожертв. Щороку від міського громадського управління надходила грошова допомога у сумі 1 тис. крб.
Наприкінці 1894 р. бібліотека отримала нову власну будівлю. Значну частину коштів (9 тис. крб.) на її спорудження пожертвував меценат, відставний підполковник О. Нужнов, обраний почесним членом дирекції, його портрет був виставлений у читальній залі бібліотеки. Решту необхідних для будівництва коштів бібліотека одержала у вигляді позик з інших джерел. Будівництвом керували на громадських засадах міський архітектор Є. Штукенберг, начальник торговельного порту, інженер Л. Стус і секретар-скарбник Миколаївського відділення Імператорського Російського технічного товариства Л. Бєлявін. Відкриття бібліотеки у новому будинку відбулося 27 рудня 1894 р.; тут вона розміщувалася до 1964 р. Ця будівля на вул. Спаській, 44 нині є пам’яткою архітектури, у ній розташовано міський Палац урочистих подій.
Починаючи з 1900 р., бібліотека за окремим дозволом влаштовувала публічні лекції: спершу власними силами, згодом – із запрошенням учителів, інженерів, лікарів та ін. Діяла лекційна комісія, що складалась із шести секцій. Працівники бібліотеки надавали читачам допомогу у самоосвіті, проводили літературні вечори і читання, платні концерти.
У зв’язку зі збільшенням кількості читачів та обсягу фонду філії, у 1910 р. відбувся її переїзд до більшого та зручнішого приміщення з двох великих кімнат, розташованого на перехресті вулиць Одеської (нині Потьомкінської) та 5-ої Слобідської у будинку Ведренка. Там же була влаштована читальня для дітей. На 1 січня 1913 р. фонд філії становив 5 078 томів (3 861 назва), на 1 січня 1916 р. – вже 6 147 томів (4 632 назви). У 1916 р. вийшов з друку каталог фонду відділення накладом 200 пр.
З поступовим збільшенням фонду громадської бібліотеки виникла проблема розміщення нових надходжень. На засіданнях дирекції книгозбірні було ухвалено рішення про зведення нової бібліотечної будівлі, з переданням наявного приміщення міському музею. Цим планам перешкодила Перша світова війна. Тим часом протягом 1913–1914 рр. дирекція спромоглася реалізувати ідею з прибудовою, що була виконана за проектом херсонського архітектора Є. Бутмі-де-Кацмана.
Наприкінці 19 – на початку 20 ст. діяльністю бібліотеки опікувалися видатні діячі культури Г. Ґе, М. Аркас (молодший), М. Рубакін, які входили до складу її дирекції. Протягом 1892–1925 рр. бібліотекарем громадської бібліотеки була колишня сільська вчителька О. Пухальська.
У 1917–1920 рр. бібліотека працювала у складних політичних, воєнних та економічних умовах. Важка фінансова ситуація призвела до скорочення штату книгозбірні та погіршення стану її комплектування; дирекції доводилось вживати додаткові запобіжні заходи задля збереження фондів. Водночас кількість читачів постійно збільшувалася: у 1919 р. їх було 3 745 осіб, з них – 520 дітей; у 1921 р. – 6 153 осіб, у т. ч. 1 796 дітей.
У 1920 р. дирекція закрила абонемент для дітей через незадовільний стан його фонду; натомість діти почали активніше відвідувати читальну залу (до 150 відвідувань щодня).
У грудні 1920 р. Миколаївська громадська бібліотека була націоналізована, передана у підпорядкування губнаросвіті і отримала назву Миколаївської центральної бібліотеки. Дирекцію скасували, керування закладом покладалось на завідувача. На 1 січня 1922 р. штат бібліотеки складався з 17 працівників, а в грудні того ж року їх залишилося лише 5. Плата за користування бібліотекою змінювалась відповідно до рівня інфляції. Так, протягом 1922 р. вона зросла з 2 тис. крб. до 500 тис. З 1924 р. бібліотека почала працювати щодня з одним вихідним у понеділок. Щомісячно бібліотеку відвідували пересічно 2300 осіб. Відкрилися пересувні бібліотечні пункти на заводі «Склопром» і біржі праці, діяли бібліотечна рада і гурток самоосвіти.
З 1925 р. розпочав роботу гурток підтримки бібліотеки, членами якого стали 100 читачів. Одним із завдань гуртка був пошук додаткових асигнувань для бібліотеки: організація платних спектаклів, вечорів, лекцій, а також популяризація бібліотеки через місцеву пресу, виконання технічної роботи. За ініціативою гуртка у квітні 1925 р. було відкрито відремонтоване приміщення читальні, а також створено консультаційно-довідкове бюро, де працювали 30 фахівців різного профілю, які допомагали добирати літературу.
Найбільш поширеними формами популяризації літератури у 1920-ті рр. були заняття читацьких гуртків з різної тематики, видання рекомендаційних плакатів і списків літератури політичного характеру, організація лекцій. Бібліотека брала обов’язкову участь у всіх політичних кампаніях, що проходили в місті.
У зв’язку зі створенням Миколаївської області 1938 р. Миколаївська центральна бібліотека отримала статус обласної. З того часу вона стала інформаційно-методичним і координаційним центром з питань бібліотекознавства і книгознавства для бібліотек всіх систем і відомств Миколаївської області.
У роки Другої світової війни бібліотека продовжувала працювати й обслуговувати читачів. Водночас на вимогу окупантів з фондів була вилучені та знищені радянські видання ідеологічного змісту та друки з юдаїки. За звітом бібліотеки (1944), у період з 1 серпня 1941 р. по 3 березня 1944 р. її працівники обслужили 6 391 читача, яким було видано 65 158 пр. літератури. Відступаючи, нацисти частково зруйнували будівлю бібліотеки і вивезли цінні книги. До 1941 р. фонд бібліотеки налічував 156 тис. пр., унаслідок дій окупантів було втрачено майже 27 тис. томів. Набагато більших втрат вдалося уникнути завдяки працівникам бібліотеки, які, попри небезпеку, зуміли переховати частину видань. Бібліотекарі Л. Бабкова, О. Прокоф’єва, З. Юрченко були нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
Після звільнення міста 28 березня 1944 р. на полиці було повернуто врятовані книги, фонд бібліотеки швидко поповнювався новими надходженнями з різних джерел і у вересні 1945 р. у ньому налічувалось вже 168 тис. томів технічної, наукової та художньої літератури. Читальний зал обслуговував щодня 250–300 осіб, абонементом щорічно користувалися 8 100 осіб. У місті і районах області силами працівників бібліотеки було створено 40 бібліотечних пунктів. Пожвавилась масова робота. У перші повоєнні роки обласна бібліотека стала базою проведення заходів республіканського значення та школою передового досвіду з організації бібліотечно-інформаційного обслуговування фахівців сільського господарства.
У 1964 р. ОУНБ отримала нове приміщення на вул. Московській 9, де розміщена й дотепер. Цю споруду починали зводити у 1911 р. для міського театру за проектом архітектора Л. Роде, але через брак коштів будівля понад 50 років простояла недобудованою і перебувала під загрозою повного знесення. Лише у 1960-х рр., коли Миколаїв оновлювався і розгорнулося нове будівництво, міська рада ухвалила добудувати приміщення з перепроектуванням для сфери культури. Одну частину звели для кінотеатру, іншу – для обласної бібліотеки.
З переїздом у нове чотириповерхове приміщення ОУНБ суттєво поліпшила свої умови: площа збільшилась майже в 10 разів (приблизно 4 тис. кв. м), має великі просторі читальні зали, у центрі будівлі розташоване семиярусне книгосховище (за рахунок підвального приміщення та невисоких стель). Фонд на час переїзду бібліотеки до нового приміщення становив 395 018 пр., у штаті налічувалось 33 бібліотечних працівники.
19 травня 1968 р. згідно з постановою Ради Міністрів УРСР бібліотека отримала ім’я поета О. Гмирьова (1887–1911). За рішенням Миколаївської обласної ради від 05.07.2018 р. № 6 заклад має найменування Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Пріоритетним напрямом діяльності бібліотеки у 1970–1980-х рр. стало обслуговування фахівців різних галузей народного господарства. Запроваджувались нові форми роботи – наукові читацькі конференції, дні інформації; був створений сектор інформації з проблем культури і мистецтва. Особлива увага приділялася організації мережі бібліотечних закладів регіону в ході їх централізації, формуванню фондів, навчанню кадрів.
Серед читачів закладу у цей час були відомі люди: чл.-кор. АН УРСР, докт. техн. наук В. Бузник; письменники М. Лисянський, Я. Городськой, Л. Вишеславський, П. Ходченко, О. Сизоненко; народний художник СРСР М. Божій; композитор К. Домінчен та ін. Перед відвідувачами бібліотеки в різні роки виступали видатні письменники В. Сосюра, Ю. Смолич, О. Гончар, П. Воронько, П. Загребельний та ін.
Друга половина 1990-х рр. стала початком запровадження в ОУНБ процесів інформатизації, регіональної корпоративного каталогізування, результатом якого став зведений корпоративний каталог шести провідних бібліотек міста; розпочалось створення власних електронних ресурсів, інформаційно-ресурсних центрів, стали надаватись послуги віртуального обслуговування. Загалом з 1996 р. по 2017 р. було реалізовано понад 20 проектних ініціатив («Створення локальної комп’ютерної мережі бібліотеки» (1996), «Впровадження в практику бібліотеки 17 програмних комплексів» (1996–1997), «Створення регіонального Web-сервера» (2000), «Інтернет для публічних бібліотек» (2001–2003), «Створення і забезпечення функціонування комп’ютерної бібліотечної мережі Миколаївської області» (2001–2007), «Створення інформаційного центру «Вікно в Америку» (2005–2007), «Стратегія розвитку сільських бібліотек. Створення модельних бібліотек» (2007–2012), «Моя нова поліція: громадська підтримка реформи національної поліції» (2017) та ін.), що дозволили на якісно новому рівні організувати роботу ОУНБ, значно підвищити імідж бібліотеки серед містян. Результатом втілення проектів стало також відкриття інформаційно-ресурсних центрів, зокрема: центру комп’ютерних технологій, регіонального тренінгового центру, центру доступу громадян до офіційної інформації органів державної влади, центру міжнародного партнерства, дистанційного консультаційного центру для підприємців та ін.
Станом на 01.01.2018 р. у структурі бібліотеки функціонують 13 відділів, зокрема: обслуговування користувачів; документів і наукових розвідок з питань краєзнавства; документів з питань культури і мистецтв; інформаційно-ресурсний центр міжнародного партнерства та 2 самостійних сектори. Обслуговування користувачів відбувається у 5 галузевих читальних залах та 2 центрах.
Інформаційні масиви Миколаївської ОУНБ налічують майже 2 млн пр. документів. Гордістю книгозбірні є унікальне зібрання рідкісних і цінних видань (понад 50 тис. пр., у т. . майже 48 тис. документів, виданих до 1917 р.; за цим показником бібліотека є другою серед ОУНБ України). Особливо цінними є колекції: «Перші та прижиттєві видання творів класиків художньої літератури» (989 пр.), «Стародруки» (672 пр., у т. ч. колекція видань 18 ст., що налічує 320 назв), «Іноземні видання 18 – поч. 20 ст.» (3 332 пр.), «Українські видання 19 – поч. 20 ст.» (1 750 р.), «Видання 1918–1927 рр.» (2 043 пр.), «Видання 1941–1945 рр.» (1 895 пр.), «Мініатюрні видання» (544 пр.), «Зразки сучасного поліграфічного мистецтва» (68 пр.). Серед рідкісних видань – прижиттєві видання М. Ломоносова, М. Карамзіна, М. Пирогова та інших учених, а також Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Е. Золя, Ч. Діккенса. У фондах бібліотеки зібрана багата колекція періодичних видань 18 – поч. 20 ст., яка налічує 22 110 пр. В ОУНБ зберігаються також максимально повне зібрання краєзнавчих періодичних видань з 1893 р., майже 1,2 млн пр. спецвидів патентної документації, понад 223 тис. пр. періодичних видань, понад 10 тис. пр. аудіовізуальних документів та понад 5 тис. документів на електронних носіях.
Фонд бібліотеки відображено у довідково-бібліографічному апараті, що складається із системи каталогів і картотек, до якої входять: генеральний і читацький алфавітний каталог (створений у 1944 р.), систематичний каталог, систематична картотека статей, алфавітний каталог періодичних видань, що отримують обласна бібліотека та бібліотеки міста; електронні бази даних (БД) та електронний каталог. З 2018 р. каталоги та картотеки у традиційному (картковому) вигляді законсервовані.
З 1996 р. ведеться електронний каталог книг, що вміщує майже 400 тис. записів. Створені та поповнюються тематичні БД: «Розпорядження обласної державної адміністрації», «Книги іноземними мовами», «Бібліографічні описи статей з періодичних видань», «Статті з періодичних видань 18 – поч. 20 ст.» та ін.
Фондами бібліотеки щорічно користуються приблизно 12 тис. користувачів за єдиною реєстраційною картотекою. Кількість обслужених читачів становить 27 тис. осіб, які відвідують бібліотеку 76 тис. разів на рік та отримують майже 760 тис. пр. документів. Основними категоріями користувачів є науковці, аспіранти. викладачі та студенти ЗВО. Щорічно в ОУНБ відбувається понад 500 різноманітних соціокультурних заходів.
Миколаївська ОУНБ, згідно із своїм статутом, є науково-дослідним центром у галузі історії книги та бібліотечної справи. Науково-дослідна робота бібліотеки зосереджується на історичних книгознавчих розвідках («Бібліотечні фонди 18 – поч. 20 ст. Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова: вивчення, введення до наукового обігу», «Книгодрукування на Миколаївщині у 19–20 ст.»), вивченні історії ОУНБ, а також на соціологічних дослідженнях, предметом яких є читацький попит, інформаційні ресурси бібліотеки та послуги для користувачів («Бібліотечно-інформаційні ресурси ОУНБ ім. О. Гмирьова», 2012; «Молодь ОУНБ ім. О. Гмирьова – майбутнє бібліотеки», 2014; «Інформаційні центри ОУНБ ім. О. Гмирьова: користувач, ресурси, послуги», 2015).
Крім власних досліджень, ОУНБ організовує та забезпечує участь бібліотек області у всеукраїнських, обласних та локальних соціологічних вивченнях, зокрема: «Організація роботи сільської бібліотеки» (2004–2005), «Вивчення стану поінформованості громади про інформаційно-бібліотечні послуги: якість роботи Центрів вільного доступу до Інтернет» (2012), «Миколаївщина – територія читання» (2013), «Зміни бібліотеки на вимоги часу: думка громади» (2015) та ін.
Як обласний науково-методичний центр бібліотека опікується станом 483 бібліотечних закладів області, аналізує їхню діяльність; координує ведення корпоративного каталогу найбільших бібліотек Миколаєва та зведеного каталогу центральних районних бібліотек області. Щорічно видаються: статистичний довідник «Основні показники діяльності бібліотек Миколаївської області», довідка «Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області», збірник «Бібліотечна практика: різноманітність і дієвість», де висвітлюються теоретичні засади та практичний досвід роботи бібліотек області.
Науково-методична робота спрямована на удосконалення управлінської функції публічних бібліотек області, узагальнення досвіду роботи та подальший розвиток міжрегіональних професійних зв’язків. Проведено Міжрегіональні ради директорів «Сучасна бібліотека: інноваційне бачення, трансформація діяльності» (2009) та «Наукові основи функціонування методичної служби: практичне втілення» (2010).
На базі кращих бібліотек Миколаївщини проводяться виїзні засідання Ради директорів, обласні семінари-тренінги, майстер-класи тощо. У Регіональному тренінговому центрі щорічно підвищують професійну кваліфікацію майже 200 бібліотечних працівників області.
Бібліотека є ініціатором та організатором масштабних регіональних заходів з актуальних питань розвитку галузі в області. Серед них: Форум сільських бібліотекарів за темою «Сільська бібліотека: стратегія поступу в майбутнє» (2008), за підсумками якого прийнято важливий документ – «Модель публічної (сільської) бібліотеки», що став підґрунтям для подальшого вдосконалення функціонування бібліотек на селі ( вже створено 164 модельні бібліотеки); Форум соціального партнерства «Бібліотека – влада – громада: стратегія єдності в інформаційному суспільстві» (2011).
У рамках методичної діяльності ОУНБ проводить щорічні конкурси професійної майстерності («Сільська бібліотека: сучасний погляд», 2007; «Центральна районна бібліотека: сучасна модель, нові пріоритети», 2009); конкурс на кращий блог, 2015; «Буктрейлер – сучасна медіареклама книги та читання», 2016; «Краща віртуальна виставка краєзнавчої книги», 2017).
На базі бібліотеки проводяться міжнародні та всеукраїнські заходи, зокрема: Міжнародна науково-практична конференція «Електронні ресурси в бібліотеках – 2004», організована Міністерством культури України та Міжнародним фондом «Відродження» (2004), ІІ Літня школа з адвокації, організована УБА (2013) та ін.
Бібліографічна діяльність обласної наукової бібліотеки зосереджена на інформаційному обслуговуванні індивідуальних та групових користувачів, як у традиційному режимі «запит – відповідь», так і в автоматизованому режимі через віртуальну довідкову службу.
З метою забезпечення інформаційних потреб керівників обласних та районних органів влади Миколаївщини у 2003 р. в бібліотеці створений сектор інформування органів влади та місцевого самоврядування.
Всі бібліографічні й методичні матеріали, що видаються ОУНБ, доступні на її офіційному сайті (щомісячні матеріали – «Актуальні проблеми нашого часу», «Хроніка культурного життя Миколаївської області»; щорічні – календар «Знаменні і пам’ятні дати», методико-бібліографічний покажчик «Рідне Прибужжя» та ін.).
Партнерські відносини пов’язують бібліотеку з Радою міжнародних наукових досліджень і обмінів (IREX), Міжнародним фондом «Відродження», Центром інформаційних ресурсів Посольства США в Україні та ін. У 2005 р. відкрито центр «Вікно в Америку» за сприяння Посольства США в Україні з метою надання мешканцям регіону актуальної інформації про США та поповнення фонду ОУНБ англомовними виданнями. До послуг користувачів центру: англійський розмовний клуб «Діалог» та кіноклуб; диференційовані курси; зустрічі з носіями мови, учасниками програми академічних обмінів імені Фулбрайта, організація та проведення інтерактивних заходів (дискусії, віртуальні веб-конференції, тренінги, вікторини тощо).
Послідовне впровадження нових інформаційних технологій в бібліотеці розпочалось у 1995 р. Його результатами стали: локальна бібліотечна мережа (1996); електронний каталог, веб-сайт бібліотеки (започатковані у 1997 р.); система обліку користувачів з використанням пластикової картки (1999); регіональний інформаційний портал «Прибужжя» (2003); комп’ютерна мережа бібліотек регіону (2004); віртуальне довідкове обслуговування користувачів (2006); інтернет-обслуговування за технологією Wi-Fi (з 2011 р.) та ін. Комп'ютерний парк налічує 89 ПК, використовуються три програмні комплекси, дворівнева локальна мережа. Бібліотека є власником п’яти веб-ресурсів, підтримує 2 бібліотечних блоги («Книжковий континент», «Миколаївський центр «Вікно в Америку») та сторінки в соціальній мережі Facebook («Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека», «Mykolaiv Window on America Center», «Fresh-book»).
Штат бібліотеки – 77 осіб. За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи регіону, високий професіоналізм, плідну громадську діяльність трудовий колектив бібліотеки нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2001), відзнакою Прем’єр-міністра України (2006).
Авторитет бібліотеки створено завдяки праці її директорів Є. Турецької (1930–1941, 1945–1950), З. Юрченко (1944–1945), обидві нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»; О. Данильченко (1950–1954, 1960–1970, заслужений працівник культури УРСР); В. Золотих (1954–1960); К. Чибрікової (Селіверстової) (1970–1975; відомий бібліотекознавець, канд. пед. наук, доцент); Н. Селіванової (1975–1980, нагороджена медаллю «За трудовую доблесть»); О. Франчук (1980–1987). Протягом 1987–2015 рр. бібліотеку очолювала Н. Богза, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня, заслужений працівник культури України, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України та іншими відзнаками. Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили її ветерани – Р. Березович, Е. Гайсинський, Л. Дараган, В. Дорохова, Л. Зубарева, С. Кустовська, З. Овчинникова, Н. Полівода, М. Сучкова; заступники директора – Т. Астапенко, О. Визір, Л. Захарова (заслужений працівник культури України), Н. Моісеєва, Л. Трегуб; провідні спеціалісти – Т. Вірьовка, Л. Голубенко, Н. Громова, Н. Липа, Т. Петруня, Т. Серебрякова, Л. Сидоренко, О. Фікс.
З 2015 р. бібліотеку очолює В. Агаркова.
Адреса бібліотеки:
54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 9.
е-mail: vyzer@ukr.net
Веб-ресурси: офіційний веб-сайт www.reglibrary.mk.ua
електронний каталог http://www.opac.mk.ua
регіональний інформаційний портал «Прибужжя» http://www.regportal.mk.ua
веб-сайт дистанційного навчання в Регіональному тренінговому центрі ОУНБ http://www.е-osvita-myk.tk
веб-сайт ГО «Миколаївське регіональне відділення УБА» http://www.mrvuba.cu.cc
Адрес-Календарь и справочная книжка г. Николаева (Херсон. губ.) на 1900 год. – Николаев, 1899. – С. 167–168.;
Іванова, І. Ф. З історії Миколаївської громадської бібліотеки (1881-1917 рр.) / І. Ф. Іванова // Історія бібліотечної справи в Україні : зб. наук. пр. – Київ, 1995. – Вип. 1. – С. 15-20.;
Іванова І. Ф. Миколаївська громадська бібліотека (1918–1929 рр.) / І. Ф. Іванова // Архівна і бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань: Зб. наук. праць. – Київ, 1998. – С. 149–152.;
Ковалева О. Ф. Очерки истории культуры Южного Прибужья: от истоков до начала ХХ века / О. Ф. Ковалева, В. П. Чистов. – Николаев, 2000. – Кн. 1. – С. 192.;
Історія бібліотеки : зб. ст. до 120-річчя Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ки ім. О. Гмирьова / ред. кол.: Н. Ф. Богза (голова) [та ін.]. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – 64 с.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова: історія, традиції, динаміка змін (1881–2006 рр.) / ред. кол.: Н. Ф. Богза (голова), Т. С. Астапенко, Л. М. Голубенко, Н. В. Моісеєва. – Миколаїв: Вид-во «Шамрай», 2006. – 136 с.;
Агаркова В. В. Особистості, які творили історію бібліотеки / В. В. Агаркова // Бібл. планета. – 2016. – № 4. – С. 28–31.;
Директори Миколаївської громадської бібліотеки: військова та просвітницька еліта міста кінця ХІХ – початку ХХ ст. : біобібліогр. покажч. / уклад. А. А. Трокай ; ред. Л. М. Голубенко ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова. – Миколаїв, 2017. – 21 с.